Маленька церква в невеликому селі об’єднала в молитві багатьох паломників з різних місць України. Люди прибули з багатьох міст і сіл , щоб у скромній церкві села Голдашівка пережити пасхальну радість. Дзвони переливалися зі співом пташок, будили, кликали. Вся природа славили перемогу Христа. Віруючі машинами і пішки поспішали до храму. Поступово церква наповнювалася людьми. Семінаристи з Дрогобича молитовними реколекціями готували молодь і дітей до Великодня. Зустрілася велика родина Христових учнів двадцять першого століття, люди, які особисто знають Воскреслого. Радісне і величне «Христос воскрес!» неслося над хатами села. Друзі з Кедрасівки, Романівки, Михайлівки…друзі з Мягкоходу, Бершаді, Тростянця, Дрогобича спільно славили Христа. Богослуження, сповіді, пісні, сценка у виконанні молоді перепліталися з торжеством і радістю Пасхального ранку. Кожна сповідь – це перемога Христа, кожний християнин – радість Христа!
Подоляни, галичани, бойки – ми єдині у вірі, молитві і боротьбі! Натруджені руки, сплетені долі, люблячі серця… Христос воскрес і ми воскреснемо! Україна іде до Христа, ми обираємо Бога – Христос переможе! Пасха в житті віруючих триває постійно, дає сили для боротьби, витирає сльози, дарує надію. Дякуємо Богу за те, що нас знайшов, пробачив, об’єднав. Після Служби ми розїхалися, щоб служити людям і нести вістку про Христа кожній людині, усім хто спить. Вийшли з храму, з метою «стати всім для всіх, щоб хоч де кого спасти». Християнин з відвагою іде по житті і сміливо дивиться в очі старості. Ми знаємо, що могила не місце нашого призначення. За порогом смерті нас зустріне переможне Пасхальне «Алилуя», пісня вічної радості усіх спасенних!
|