Стриманість від дошлюбних статевих стосунків. Казка? Більшість, нажаль, і не уявляє наскільки можлива реальність…
Чому так важко, та ба майже не можливо сьогодні серед навали інформаційного сміття, закоренілих суспільних штампів та примарних ідолів дослухатись до голосу серця. До голосу того справжнього, ким Ти є… Невже воно радіє з того, що Ти так легко віддаєш себе не поталу нечистому, так легко зраджуєш своїй суті та залишаєшся глухим до його крику..? Певно, що ні.. Болить душа, розбиваються мрії, гасне віра.. Хіба це варте якогось міфічного задоволення? За що до себе така ненависть? Так, до себе самого.., свідомо відмовляючись пізнати себе справжнього. Того, що дано Тобі по суті людській Богом. Пізнати щастя бути коханим.. Пізнати дар кохання.. Того кохання, яке заставляє серце битись вдвічі швидше, дозволяє відчувати силу всесвіту в собі, відкриває всі можливості перед тобою, яке рухає цей світ.. Це почуття не спалахує в барі на підпитку, воно не має нічого спільного з похіттю та далеке від того, яким його показують по телевізору. Воно, на відміну від більшості речей, що нас оточує – чисте і невинне.
Статеве задоволення призначене для шлюбу. Тільки у шлюбі, у коханні, взаємоповазі, довірі, ніжності, щасті - статеву близькість можна пізнати сповна.
Шануй себе, май Бога в серці.. Життя дається один раз, хіба варто його марнувати?
І ще.., ніколи не пізно почати все з початку… Для Бога не має зіпсованих, безнадійних чи непотрібних людей.. . Нажаль є багато людей, які вважають розмови про чистоту старомодними, беруть приклад з «продвинутих» однолітків, стидаються свого Я. Із-за цього ідуть на вчинки, про які потім гірко жаліють.
«Любов довготерпелива» - пише св. Павло (1 Кор 13,4). Справжня любов напевно витримає період підготовки і дочекається свого сповнення в цьому прекрасному дарунку Бога, яким є акт статевої близькості подружжя, після прийняття таїнства вінчання.
«Доброчинці» намагаються сьогодні втовкмачити одне – одягни презерватив і ти в безпеці. Хм.., як легко. Організувати концерт, порекламувати його трохи по радіо та телебаченні, засвітити своє обличчя «благодійника» та роздати презервативів – ха!, «прощє прастова», як кажуть. Та якою згубною є ця «турбота». Надумана панацея від усього і вся - презерватив – це не що інше, як відмазка дорослих перед молоддю, нездатність і неспроможність стати їхніми друзями, дати ґрунтовну пораду і навчити розуму. «Беріть презерватив і не надоїдайте більше» - ось їхня місія. А на додачу ще й фільмів еротичних покажуть, порно-журналів дадуть почитати, щоб уже зовсім «профанами» не були у цій справі… Ганьба… Хіба під силу тим «доброчинцям» збагнути, що щастя дитини не з презервативом в кишені, а з Ісусом за руку...
В усьому світі для профілактики ВІЛ/СНІД застосовується так звана стратегія "АВС". Ця англійська абревіатура означає пропагування стриманості (та свідомого початку статевого життя в більш старшому віці), вірності, а вже в останню чергу користування презервативами. Програми дошлюбної стриманості спрямовуються на відтермінування сексуального досвіду з метою збереження здоров'я і благополуччя молодих людей та протидії епідемії ВІЛ/СНІД. На території України фактично реалізується тільки пункт С із цієї тріади, що має за мету просування на українському ринку механічних засобів захисту від ВІЛ-інфекції, у відриві від пунктів А і В, а це, зрештою, фактично призводить до пропаганди аморальної поведінки.
Потрібно навчити дитину чи молоду людину відповідально ставитись до свого життя та життя оточуючих. Навчити відповідальної поведінки – вміти оцінювати ризики та бути готовим нести відповідальність за свій вибір та наслідки своїх дій, а не «звалювати» відповідальність на презерватив, який не тільки не захищає серця, але й деколи не захистить від хворіб, що передаються статевим шляхом (він лише зменшує ризик такого інфікування).
От тільки ця місія під силу тим, хто справді турбується про наше майбутнє, про наше життя.
Олена Розвадовська
